Закреслю сльози, затушую,
Зітру стривоженість чола,
Хвилястість ліній домалюю,
Запалом обведу уста.
Надам очам жаги та іскри,
Насиплю жменю бісенят,
Кумедних, випадкових - різних -
Доречних і не зовсім в лад.
Розгладжу вперте підборіддя,
Живу западинку між брів
Заллю енергією світла,
Теплом весняних кольорів.
Щасливим вітром розцілую
Кохані риси без прикрас,
І то пусте, що їх малюю
В своїй уяві сотий раз.