Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олексій Тичко: Дідова хата - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, з роками все частіше і частіше згадується дитинство, дякую1
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 15.07.2016 - 16:08
звичайно, творити прекрасне -це покликання та я знаю, вiн хороший i добрий , Дзвонарик..
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я і не сумніваюся, дякую!
Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова), 15.07.2016 - 14:25
Десь вранцi писала вже вiдгук....та з телефона десь не вийшло вставити тут. Чудовий i дуже сучасний твiр. Не знаю я,яке задоволення вiд того мае Дзвонарик,переписуючи чужi твори,але надавала б йому по одному мiсцю за це.
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, нема проблем, сам факт, що людині вірш сподобався і він хотів іще зробити його кращим мене радує...
Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,дійсно,і мені сумно...Така тема.
Д З В О Н А Р, 14.07.2016 - 21:56
Гарно, дуже сподобався. Не втримався і трішки підправив для кращого звучання. Поїду до діда, насправді, до хати, Давно у зажурі самотня стоїть. Сувоями згадки почну розгортати, Хай прийде минуле у нинішній світ. Небілені стіни і призьба ВЖЕ чорна. Сліпі, тьмяні вікна, немиті в пилу. Лози здичавілої висохлі грона, Упали на стежку дитинства мою. Доли, домоткані доріжки картаті І лава на ній, ще маленьким сидів. До пахощів м’яти і сіна у хаті, Добавився запах вологих кутКів. Ще будуть у шибці світанки згорЯти І півні будитимуть сонне село. Я ще при нагоді вернуся до хати, І ТУТ В ПАМЯТЬ ДІДА ПОХИЛЮ ЧОЛО.. Прекрасний вірш! Олексій Тичко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за працю! Але,спробую відстояти свій варіант. "Вже" намагаюся зайвий раз не вживати. Тим більше, що призьба у хаті в якій не живуть не може бути чорною, бо її ніхто не фарбує і відповідно вона буде якась сіра."Не" натомість ще і піднімає прозорість вірша(на одну приголосну менше)."І ТУТ В ПАМЯТЬ ДІДА ПОХИЛЮ ЧОЛО.. "Ваш варіант- "похилю" вибивається з наголосу.В будь якому випадку я вам дякую, ви ж хотіли як краще, хоча, безперечно вірш не бездоганний і я з цим погоджуюся. Натхнення Вам!
|
|
|