Заквітчані весною ,
Хати всі у садах
Немов би потопають,
Навкруги білий стяг.
А влітку всі дерева
Зігнуті від плодів.
Під ясним сонцем й небом
Увесь мій Белеїв.
І в'ється, немов змійка,
Дзвениь його ріка,
А на зарінку - гуси
Й весела дітвора.
І верби кучеряві
Із вітром гомонять,
Милуються красою
І зеленню манять.
А ген там, на ділах,
Розкинулись простори,
Могутній гай , бучник
Й чисте широке поле.
А восени у барвах
Горить краса села
Калиною червоною,
Листвою з золота.
І тут живуть і мріють
Трудівники такі,
Що серденька леліють
Любов'ю до землі.
Зимою сніг вкриває
Усе геть навкруги,
Думки щоб белеївців
Лишались чистими.
Щоб жили в дружбі й мирі,
Святиню берегли,
І осквернить село
Нікому не дали.
Кожна казка починається із села. Тому село всім треба шанувати і оберігати. А фінанси не в оффшори видаляти, а на відновлення сіл направляти.
Щоб жило село і квітло
І люди раділи,
Маючи тепло і світло
І цікаве діло.
Haluna2 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
