Я задихаюсь, бо свічки - не квіти.
На зойки рветься ця спекотна ніч.
Паркетом дзеркала хіба ходити? -
Вдивлятися разом, як потойбіч
Поглянь, мрійливо тінь чиясь зітхнула,
Так безпорадно ходить біля стін;
А інша онде келихом жбурнула,
Бо третя не підніметься з колін.
Дивись: в одну - дві тіні, рук сплетіння
І ковзають, наначе на льоду.
Злились жагуче диво-мерехтінням,
Це я до тебе подумки іду,
Допоки нерозлучні у гавоті
Кларнет і скрипка, чи віолончель
І хабанера; скрапує по ноті
Сумний, колись невизнаний Равель.
Спливає ніч у доторках лукаво,
Без жодної ознаки каяття.
Дві наші тіні - шепіт і уява,
Передчуттям солодкого злиття.
12 08 2016
Равель,всесвітньовідомий композитор,був тричі не допущений до конкурсу на Велику Римську Премію.В конкурсі приймали участь лишень учні Шарля Ленве - члена жюрі.
