Коли зачиняються двері "Вчора"
Здаюся мінусам в полон
І місяць безжально вбивають штори
Коли я чорним смертельно хвора
І собі брешу, що не було
Що це думок і мрій моїх змова
Скажи тоді крізь гущу фальші
Що ми ще й досі маєм віру
І сни бувають також віщі
Що падаючи іще нижче
Не втрачу голос й прагнень силу
І ще напишу