|
Вже третій рік минув ,
Так непомітно ,
В душі зима засіла,
Дуже міцно,
І я як Кай який влюбився ,
У сніжну королеву,
Безсердечну ,
Якби я знав що буде так,
Напевно б не прийшов туди,
Де ми зустрілись з тобою ,
Помилки я б цієї не зробив ,
Ну що ж мене зачарувала ,
Наділа ти на мене свій капкан ,
І вроді відпускаєш ти від себе ,
Ну а свободи все-таки нема,
В думках у мене як звільнитись ,
Від тебе взяти і втекти ,
Коли прийде моя вже Грета ,
І звільнить раз і назавжди ,
Напевно тільки в казках так буває,
Завжди щасливий там кінець ,
А ось я тут 3 роки вже страждаю ,
Бо сніжна королева ти ,
Із серця мого лід зробила ,
Із крові ніжний білий сніг ,
Коли прийде уже відлига ,
І буде тепло на душі ?
Я знаю що ти не така ,
І відчуваєш ще тепло ,
Ну просто боляче тобі зробили ,
Пробачити не можеш , а чого ?
Ти дай лиж шанс і я зумію ,
Весь розігнати снігопад ,
Якій кружляє над тобою ,
І зруйнував твоє життя ,
І я зумію запалити ,
Тебе з середини повір ,
Навчу по іншому я жити ,
І принесу тепло тобі .
ID:
684765
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 20.08.2016 12:45:20
© дата внесення змiн: 20.08.2016 13:53:37
автор: moon_in_the_dark
Вкажіть причину вашої скарги
|
