(Поетичний переспів відомого анекдота)
Народного депутата
Скаржилась дружина,
Що живеться їй погано,
Яка ж вона бідна.
Невтямки було сусідам,
Близьким та знайомим
Чому вона така бідна,
Має ж "купу" грошей
І квартиру, і машину
Та дачу за містом,
А ще - власні магазини,
Є що пити, їсти.
Вона ж каже, що нещасна,
Бо вдома ніколи
Чоловіка не буває,
(Це її Миколи.)
-Він усе там засідає
У Верховній Раді,
Що великий він начальник
Я уже й не рада.
Раз в пів року приїздить,
Я тішуся, звісно,
Використаю цю мить
І...до нього в ліжко.
Він повернеться спиною,
Хропе, усіх будить,
Я ж візьму його рукою
Та собі на груди.
Натискає, як на кнопку
З усієї сили.
-Чоловіче, бійся Бога,
Ти ж біля дружини.
-Опозиція..., - белькоче,
Крізь сон промовляє.
-Позиція не підходить?
Давай поміняєм.
-Слід перерву вже зробити
На хвилин 15.
-Стій, засідання, мій милий
Ще ж не починалось.