(Вірш доданий ще раз, бо спершу були збої.
Тепер все буде добре. Насолоджуйтесь :) )
Кожен кінь - це двигун твого серця,
Кожна дюна з піску - це вершина,
На яку лізуть... Хтось та й зірветься.
Та зійшовши, забудеш чужину.
Я би міг часто вам посміхатись,
Та роблю це крізь біль, муки й розпач.
Я не хочу тут більше стояти,
Я піду, куди дивляться очі.
Тут вода - це дорога до раю,
Бо пісок захопив свою долю.
Я іду. А куди? Сам не знаю,
Але я - поза межами болю...
Кожна думка, що була провалом,
Стала деревом мертвим на скелі.
І лиш розписи - залишки краю,
Що лишився лежати в пустелі...
31.08.16
СИЛЬНО Й БЕНТЕЖНО! ОТРИМАЛА НАСОЛОДУ! 
(то якшо придиратись будуть) Файно!!!!!!! 
