плазує дим по вулиці
плазують почуття
не вийшло в нас майбутнього
не вийшло в нас життя
сусідка листя спалює
застигла ковдра хмар
пішов мов літо, пристрасті
той божевільний жар
те літо вже розтрачене
вуглини тільки мить
думки мов листя падають
а почуття... горить
горить воно осмалене
той некрономікон
згори, кажу, до кісточки
бьон мозерфука Burn!
іди зе своїм тоніком
засунь собі свій кул
і де ті крила довбані
що надає ред бул?
