Сьогодні, як вчора: знов холодно й сиро.
До маркета вносять смачні калачі.
Блукати під куполом неба набридло,
Набридло дивитися в очі пусті.
Жую калача, а навколо висотки,
Як демони в сірім тумані стоять.
Так хочеться сонця і радості трошки,
Та бачити усмішки замість проклять.
Багато їх стало, чому так – не знаю:
Чи влади убогість, чи може війна…
Я час надаремно між демонів гаю –
Нічого не вдієш, як дійсність така.
Сьогодні, як вчора: знов холодно й сиро,
Від вітру зсутулившись люди бредуть.
Здається мені, що їм все остогидло,
Що знову до них повертається лють!