Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Георгий Данко: Опять со мною лишь вершины… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лєна Дадукевич, 20.10.2016 - 23:22
зачем печаль засела в окои почему горит слеза, и вновь в окно стучится утро, коль не сгорит никак свеча... Георгий Данко відповів на коментар Лєна Дадукевич, 21.10.2016 - 00:17
Спасибо, Лена! Однажды я имел неосторожность По лезвию ножа босым пройти... Тогда и появилась невозможность К любому продолжению пути. Итак, вперед дороги нет отныне, Да, и назад отрезан жизнью путь, На лезвии стою, посередине. Нет сил. Пора свечу свою задуть. Лєна Дадукевич відповів на коментар Георгий Данко, 21.10.2016 - 00:21
по острию бритвы, по лезвию ножа зовет нас в путь далекий махусенька звезда... Георгий Данко відповів на коментар Лєна Дадукевич, 21.10.2016 - 00:24
Дякую, Лєно!!! Хотілося б почути Ваші враження від цього вірша: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693032 Георгий Данко відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 20.10.2016 - 15:49
Спасибо, Олег!
Георгий Данко відповів на коментар Ганна Верес, 20.10.2016 - 15:51
Дякую, шановна Ганно! Ви як завжди щирі і люб*язні
Георгий Данко відповів на коментар Ірин Ка, 20.10.2016 - 12:29
Спасибо, Ира!Но какая может быть глубина у человека в 20 лет? Ірин Ка відповів на коментар Георгий Данко, 20.10.2016 - 12:34
Мне думается что глубина она либо есть, либо нет независимо от возраста. Я именно потому так и написала, потому что обратила внимание на дату написания.
|
|
|