Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Тридцяті - ВІРШ

logo
Наталя Данилюк: Тридцяті - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Тридцяті

Наталя Данилюк :: Тридцяті
Україна. Тридцяті… Холодна стерильна імла.
Я вже майже не сплю, але вірю, що все тільки сниться:
Я – змарніле худюще дівча із глухого села
Десь на Сході, а може, і в Центрі – яка вже різниця?

Холод лютий, як звір, пропікає мене до кісток
І судомою зводить живіт від голодної муки!..
Це остання межа, чуєш, Боже? Я майже за крок…
І коли я впаду, підхопи моє тіло на руки.

Поклади мене там – недалечко, побіля своїх.
На потріскані пальчики дмухаю, подихом гою…
А чи є у людської душі той найвищий поріг,
За яким ти вже більше не чуєш розпуки і болю?

Я не знаю, я просто дитина, зернинка мала
В цій звірячій машині, яку запустив сам диявол!..
Все забрали до крихти – ні двору нема, ні села,
У народу мого й на життя вже відібране право.

Україна. Двотисячні… Місто залите в бетон.
Смітники переповнені їжею, голови – брудом.
Ти шукаєш, де можна дешевше купити «айфон»,
Напихаючи шлунок масним калорійним «фастфудом»?

Зупинися й подумай: тридцяті, маленьке село
В коматозному голоді, кинуте напризволяще!..
Що ти знаєш про спрагу боротися смерті на зло?
Про терору червоного люту оскалену пащу?

Та нічого… А може, і добре, що це вже – архів,
Що десь там загубилась і я у стотисячних списках…
Інфіковані душі прогресом, тому і глухі,
Не розгледиш на відстані те, що не бачиться зблизька.

ID:  697240
Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження: 28.10.2016 18:47:24
© дата внесення змiн: 28.10.2016 18:49:02
автор: Наталя Данилюк

Мені подобається 28 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Віталій Назарук, Svetok, Lana P., Патара, *SELENA*, Ольга Струтинська, Любов Ігнатова, Леся Shmigelska, Олекса Удайко, stawitscky, Надін Буре, Світлана Моренець, Оксана Дністран, Людмила Пономаренко, Сонячна пошта, ЛУЖАНКА
Прочитаний усіма відвідувачами (1266)
В тому числі авторами сайту (53) показати авторів
Середня оцінка поета: 4.91 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Olechka, 20.11.2016 - 11:29
слів нема... як шкода, що ваші слова такі правдиві...
дякую, за ваш талант
 
*SELENA*, 05.11.2016 - 05:57
... дуже болючі рядки... все одно вам не зрозуміти того лиха, що пройшло через наші краї - (для України, окрім західної і великих індустріальних центрів) це не просто відлуння книжної історії - це біль пошти в кожній родині... і порівняння у вас праведне (зараз крутиться в більшості на язику) - сучасне штучне безробітті і штучновисокі тарифі спонукають до нового витка штучного голодомору (і бандитизму), можливо не такого масового пока поодиничні випадки... ащо чекати завтра???
22 19 give_rose
 
Наталія Ярема, 04.11.2016 - 16:58
Дякую,Наталочко! Плачу...
 
Lana P., 02.11.2016 - 04:11
як правдиво і повчально, Наталонько, до сліз проймає 47
 
stawitscky, 30.10.2016 - 21:58
Класика!
12 12 12 give_rose give_rose give_rose
 
Наталочко, зайшла на сайт. Думала швиденько прочитаю твори своїх любих поетів і поетес, та й бігцем піду у своїх справах. Але Ваш вірш так пройняв, що і мурашки і сльози. Уявила. що те дівча - це моя мама. Забувати не можна. Нізащо. Дякую Вам Наталю. 17
 
Ніна-Марія, 29.10.2016 - 19:50
Дуже проймає, Наталю. Стає не по собі від цих порівнянь, бо це правда... 12 16 17 give_rose
 
Леся Геник, 29.10.2016 - 17:53
Неймовірно сильно, Наталочко! Така важка, боліюча тема... Так глибоко, наскрізно подана. І таким цікавим манером переплетення історії і сучасності. Приємно здивувала! Вітаю з чудовим твором! 16 16

ПС: Відчуття - наскрізь... 17
 
бездоганно і правдиво,Наталочко.Дивно тільки те,як легко ми-люди, поміняли справжні цінності на фальшиві,ще й горді з того... 12 12 12
 
ГАЛИНА КОРИЗМА, 28.10.2016 - 23:24
Істинна правда у твоїх словах 17 23
 
......... 17
Наталочко, який красивений вірш про істинне жахіття.... Так можете тільки Ви! give_rose
 
Аяз Амир-ша, 28.10.2016 - 22:27
17 17 17
 
Патара, 28.10.2016 - 22:23
Бракує слів... Так болить... 17 give_rose
 
Любов Ігнатова, 28.10.2016 - 21:47
Наталю, я просто плачу... які там коментарі...
 
OlgaSydoruk, 28.10.2016 - 21:41
12 12 12 17
 
Віталій Назарук, 28.10.2016 - 21:26
Як Ви все правдиво передали, наче були свідком ... 12 16 17 give_rose give_rose give_rose
 
12 Наталочко, зворушила до глибини душі. Мабуть, ті страшні тридцяті мають бути все спомином, як пересторога сьогоденню. 17 17
 
Сильний вірш, глибокий, майстерно написаний. 12 12 12 Наталочко, я вклоняюся. 17 17 17
 
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 28.10.2016 - 20:06
Можна порівнювати не тільки з 30 роками, а й нинішнє життя для дуже багатьох людей - це виживання на грані і немає гарантії, що знову не почнеться голодомор, зате регулярно показують як розкішно жирує бомонд у Світських хроніках, які весілля влаштовують товстосуми і такі факти можна називати безкінечно... А хто нам хоч раз назвав кількість людей, які вмирають від голоду в зоні АТО, і скільки людей похилого віку приковані до ліжка без рідних, самотні приречені на смерть...
 
Наталя Данилюк відповів на коментар ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 28.10.2016 - 21:31
Покинуті на призволяще люди були і будуть. Може, зараз масштаби дещо менші, але це все одно не виправдовує людської байдужості і цинізму: коли діти здають в будинок для перестарілих свою маму чи тата, щоб отримати дім або квартиру і позбутися тягаря; коли бабуся-пенсіонерка за останні копійки купує хліб, поки деякі люди викидають на смітники тонни їжі; коли в лікарні помирає онкохвора дитина, бо батьки не мають змоги оплатити дорогу операцію за кордоном, а дехто витрачає тисячі на пластичні операції і дорогі салони, за великі кошти купує дизайнерські аксесуари для своїх домашніх улюбленців... І таких прикладів можна навести сотні, а то й тисячі. frown Наука рухається вперед, а людство морально деградує. Вражає, що не лише багатії женуться за престижем, але й люди середнього класу, щоб позмагатися, в кого дорожча автівка, крутіший телефон, вищий і більш ошатний будинок... Дякую Вам за такі слушні роздуми! 16 23 Хочеться вірити, що духовні цінності все-таки візьмуть верх над матеріальними, але поки що це лише ілюзія.
 
Олекса Удайко, 28.10.2016 - 19:29
tongue Наталочко, Діже гарний вірш! Оті контрасти - архів і сьогодення. Не цінуємо... Бо коротка пам'ять! 17 17 17
 
Наталя Данилюк відповів на коментар Олекса Удайко, 28.10.2016 - 21:18
На жаль, так і є... Новий час диктує нові умови. І в тій ненаситній гонитві втрачаємо справжні людські цінності, замінюємо їх на всілякі дрібнички, без яких легко можна обійтися, і думаємо, що в цьому і є справжнє щастя. Дякую Вам, пане Олексо! 16 23
 
Надін Буре, 28.10.2016 - 19:28
Страшна правда 12 cry 17 17 17
 
Наталя Данилюк відповів на коментар Надін Буре, 28.10.2016 - 21:15
Дай, Боже, щоб подібне більше ніколи не повторилося!.. Дякую Вам щиро за візит і розуміння! 16 23
 
ptaha, 28.10.2016 - 19:24
Та нічого… А може, і добре, що це вже – архів

не можна в архів це здавати, заради пам'яті про те дівча, заради майбутнього нації 17
досконалий вірш, Наталочко give_rose
 
Наталя Данилюк відповів на коментар ptaha, 28.10.2016 - 21:13
Дякую, Пташечко! 16 23 Це гіркі уроки минулого, про які не слід забувати у гонитві за матеріальними благами. Бо історія має здатність повторюватись.
 
Н-А-Д-І-Я, 28.10.2016 - 18:56
12 12 16 16 Сумна і болюча правда...

Не розгледиш на відстані те, що не бачиться зблизька.
Торкають рядки вірша... frown 17 give_rose
 
Наталя Данилюк відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 28.10.2016 - 19:06
Дякую, Надієчко! 16 23 Зараз інші часи, інші пріоритети і цінності в людей... Розвиваємося технічно, але деградуємо духовно, на превеликий жаль...
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: