Мене зустрічає гарячою парою з рота
Віконним мереживом, холодними сталактитами
Я майже готова відчути крізь нього твій дотик
Реальністю вбитою...
Загорітись сніговим ангелом
Впасти з неба, стопитись пір'ям
В павутині їхніх істин і правил
Стати зрад твоїх свідком...
Мене зустрічає зігрітим кавою ранком
Непрожитих днів на папері чорнилом
Я б згідна забути як тебе звати
Якби розлюбила
Тут сотні Ніхто, в невидимках-плащах
Кинджалами ріжуть крізь шкіру
Коли зустрічаю свій страх
Безсмертну у тебе віру...
