Моїм побратимам
Що тобі, моя пташко?
Що тобі?
Болить отой листопад?
Люди, гнотами обмотані,
Горять, мов свічки лампад..
Пальці, промерзлі корчаться.
Тріскають губи й кров
Листям осіннім сочиться
З скронь, із очей, з долонь..
Де мої хлопці плекані?
Де парубочий сміх?
Хтось відлетів з лелеками,
Хтось з жовтим листом зліг..
Гнані собаки спінені,
Хиже вороння мли.
Боже, храни між мінами
В чорнім нутрі війни!
Тишами вкриті, тишами..
Через один лежать.
Мерзнуть хати залишені
І матері мовчать.
