я не знаходжу
тебе
в дощовому підліску.
ані в узліссі, ані на пустищі.
та навесні принесуть мені вісті,
що тіло твоє розквітло,
а влітку вичахне.
я у волосся не кластиму квіти,
не вплітатиму їх між пасма.
що мені вісті про твоє тіло, як пахну
собі травою.
що мені вісті, як моїм ступням
вогко у хвої.
як на весні мені птатство розніжить
голову співом, то так я дізнаю -
що ти вже квітуєш,
а влітку осиплешся млосно
у хвою.
я не знаходжу, мій милий,
у пролісках мокрих
тебе,
бо ж не шукаю.