На чай до неї напросився,
коли поселення було,
її очима захопився,
і серце наче ожило.
Мене немов зачарувала,
на зустріч знов прийшла вона,
в очах сльозу подарувала,
цибулі це була вина.
Я в ній неначе захлинаюсь,
знаходжу спокій у душі,
і з того часу розумію,
здається я Люблю її!
Маленьке сонечко кохане,
я дуже вдячний що ти є,
за те що завжди обіймала,
коли я зустрічав тебе.
За кожну посмішку, цілунок,
твій ніжний дотик до руки,
я хочу щоб ти пам'ятала,
ти дуже дорога мені.
К.Д.
