Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: СТАРІ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 30.12.2016 - 22:40
Істина... не підганяйте - вийде завод ослабленої пружини і мертва тиша – останньою з нагород - Поки молодше покоління сповнене енергії і руху, йому непросто зрозуміти старість і прийняти цей сповільнений механізм, в якого вже зносилася пружинка... Аж поки самі не відчуємо все це на власному організмі. Сумно... І так мудро водночас... Окрилена, 28.12.2016 - 11:45
люди старі – як і старі дзиґарі: почасти – в іншому вимірі… Гарно сказано! А ще мудрі як життєвий досвід. Валя Савелюк відповів на коментар Окрилена, 28.12.2016 - 17:53
вдячна Вам за візит і відгук! спостерігаючи за собою, мушу визнати сумну істину - старість не гарантує мудрості, навіть не обіцяє мудрість, як на мене, це найвищий щабель любові - всерозуміння, всепрощення і самовідречення, либонь... може, я виняток, в тому значенні, що старіти то старію, та мудрості нема... життєвий досвід - так... але часто він набуває рис хронічного страху - дивно, але саме від людей... агресивних у будь яких проявах - людей... коли є потреба сховатися в мушлю і не вистромлятися либонь я печальний виняток з правила - у тому значенні, що мудрість мене обминає...
Валя Савелюк відповів на коментар Віталій Назарук, 28.12.2016 - 11:13
так... тікають, і хай собі - поки завод в пружині ще теплиться
|
|
|