Я писав би тобі листи,
Я писав би тобі поеми,
Тільки ти - це уже не ти,
Розлетілись гарячі схеми.
В тобі була чудна любов,
Трохи сонця, і сни блакитні,
І у гавань вривався шторм,
І поля простягались житні.
І бриніли в очах пісні,
І лилися мінорні ноти,
У тобі були ті вогні,
Що палили мене крізь дотик.
І я сам був уже не свій,
І в мені жила ти до краю,
Із альбомом тендітних мрій,
Між сторінок лягло "Кохаю".
Що згоріло? Чи я чи світ?
Де твої океани сині?
Я не бачу уже ні цвіт,
Ані очі мов журавлині.
І болить чомусь образ твій,
Ніби сльози ті материнські,
Тільки часу не мовиш "Стій",
І тепер ми чужі-чужинські.