Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: ЗМІЯ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олена Бокійчук, 18.01.2017 - 20:19
Ого! А раз тільки мрії і біс не забира - то не змія, а щось біле і пухнасте! Просто Ви не з того боку дивились!
Ем Скитаній відповів на коментар Олекса Удайко, 20.01.2017 - 14:50
...аби не вихнула...обережніше там
Олекса Удайко відповів на коментар Лілея Дністрова, 20.01.2017 - 08:01
То життя! А в ньому - як у калейдоскопі: багатобарв'я...
Ем Скитаній, 17.01.2017 - 14:22
...співаночка файна! а віршик Ваш, Олексо, як епіграф до гнеї і епілог... - як старт і фініш
Анатолійович, 15.01.2017 - 23:22
А якби не мріяв, а сам те зробив, то вже давно відсидів би і на волю вийшов...
Олекса Удайко відповів на коментар Анатолійович, 15.01.2017 - 23:45
Порада істинного мужа! Та мрії людей, "вірних" слову, матеріалізуються... Дякую,Сергію! Будьмо! Олекса Удайко відповів на коментар I.Teрен, 15.01.2017 - 18:09
Анаконду на шо не намотай - вона і в Африці анаконда!
Олекса Удайко відповів на коментар A.Kar-Te, 15.01.2017 - 18:10
То ж я ще був маленький та не знав як зними боротись, Олю!
Серго Сокольник, 15.01.2017 - 02:07
Мля... ЩО ВОНА ТАКОГО ЗРОБИЛА??? Суворо Ви з нею Олексо... Суворо...
Олекса Удайко відповів на коментар Серго Сокольник, 15.01.2017 - 07:43
Вже не робить, Соколе! Дякую за реакцію!
Ірина Кохан, 14.01.2017 - 21:59
Я так гадаю, ніжність у Вашому вірші криється між рядків? Гарненько, цікавенько, пане Олексо!
Олекса Удайко відповів на коментар Ірина Кохан, 14.01.2017 - 22:02
Ні, Ірино! Чи не єдиний мій вірш у дусі соцреалізму...
Ірина Лівобережна, 14.01.2017 - 21:19
О, про ЗМІЇВ і в мене дещо є... Не менш актуальне...Растормошить змеиное кубло. Всех обезвредить, сразу вырвав жало. Тех безобидных, что забыли зло, Домой отправить – есть чеснок и сало. На их шипенье – гордо промолчать (Не ползать же, как слуги их, на брюхе). Ведь остаётся Каина печать У тех, что, раздавая оплеухи, Задравши нос, на грабли – в сотый раз. Не избежать им – синяков и шишек. Тот, кто в геенне огненной погряз, Любить не может, и не пишет книжек. К ним, гадам, у меня один пароль – Рогатина, и солнечный пригорок. Не подползай ко мне, коварный тролль На расстоянье правды приговора. ******** Як тобі? Олекса Удайко відповів на коментар Ірина Лівобережна, 14.01.2017 - 22:04
Гарно! Та то вже розвиток подій до роману! В мене ж - тезисно!
|
|
|