Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олена Жежук: Сніги у калюжах - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ярослав К., 25.02.2018 - 01:50
Похмура завіса вже сходить з блакитних снігів,Останні лютневі вітри її в вирій відносять... Весною хай вийде ріка моя із берегів Та втопить у водах журливу торішню праосінь... Олена Жежук відповів на коментар Циганова Наталія, 21.06.2017 - 20:14
Вау, ви відгукнулися, рада. Сьогодні вперше познайомилася з вашою творчістю, була в захваті...Дякую! Циганова Наталія відповів на коментар Олена Жежук, 21.06.2017 - 20:20
Я с некоторых пор тут не частый гость, Алёна.Соответственно - и коменты от меня не часты ))) ЗдОрово у Вас Шикарная лирика Н-А-Д-І-Я, 24.01.2017 - 20:14
Чудовий сюжет, різноманітні художні засоби так гарно використали в творі..
Олекса Удайко, 24.01.2017 - 08:29
нанизати до... не можна,певно! "нанизала на..." вірно! Помитикуй, поетко!
Людмила Пономаренко, 23.01.2017 - 21:33
"Мені вже не впасти у трави твоїх берегів,Тобі не вернути вже птаха, що линув у вирій." Глибоко зворушує... Олекса Удайко, 23.01.2017 - 20:57
Похмура завіса спустилась на перкаль снігів, Морози малюють в калюжах торішню праосінь. Я зорі з калюж нанизала в намистечко слів, Отут, поміж талих снігів, я кажу собі: досить! І що мені тиша, і спокій зимових лугів? Розпечене небо згортаю – отримай цю сірість. Мені вже не впасти у трави твоїх берегів, Тобі не вернуть свого птаха – полинув у ірій. Що світу до того? У нього своя лиш хода. Сніги у калюжах – ти виграв наш бій, хоч без правил. Мій світ аватару якась квола муза гойда… Отут, поміж талих снігів, я вростаю у трави. Олена Жежук відповів на коментар Олекса Удайко, 23.01.2017 - 22:53
"тоголітню", "нашийниця" - не подобається. Олексо, рада, що шліфуєте з мене діЯмант... залишилось зовсім мало граней... Олекса Удайко відповів на коментар Олена Жежук, 23.01.2017 - 23:37
Збіднюєш рідненьку, Олено! То ж українські слова....
baidarama, 23.01.2017 - 20:27
передостанній рядок не зовсім зрозумілий. можна "світ моїх ( аватарів, перетворень, перевтілень, сподівань тощо )" або "світ ( яких? чудових, наприклад ) фантазій"
baidarama відповів на коментар Олена Жежук, 23.01.2017 - 23:07
ні, так не можна, і до того ж краще писати красно: образно, поетично, традиційно
Олена Жежук відповів на коментар baidarama, 23.01.2017 - 23:10
...я так і пишу: красно... а не "жили- були дід і баба..." а образність тут зашкалює, може зменшити?
baidarama відповів на коментар Олена Жежук, 23.01.2017 - 23:24
зашкалює – то коли порівнювати вірша з прототипом, тобто з реальними обставинами, що він їх представляє. так от в тому місці, де про аватари, образність якраз провалюється. образ має бути універсальним, щоб він міг показувати і ваші конкретні обставини, і ще набагато ширші, тобто не лиш цей конкретний віртуальний куточок, а взагалі цілий світ ілюзій та мрій
Олена Жежук відповів на коментар baidarama, 23.01.2017 - 23:34
...звідки вам знати що з чим я порівнюю?перегляньте "Аватар" (фільм)...там якраз такий світ, "традиційно" писати? і це я чую від вас? О ні... baidarama відповів на коментар Олена Жежук, 24.01.2017 - 00:20
той фільм я бачив. "аватар, аватара" – слово ширше. дивіться "аватара" в вікіпедії
Олена Жежук відповів на коментар baidarama, 24.01.2017 - 13:48
подивилась вікіпедію ...то "світ аватарів" чи "світ аватара"?
baidarama відповів на коментар Олена Жежук, 24.01.2017 - 14:43
якби ж я знав вашу ідею! взагалі наш реальний світ – то світ аватарів, згідно з індуїзмом. можна також світ поезії розглядати як світ чарівних ілюзій: так звані "ліричні герої" – то авторські аватари
|
|
|