Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ЧОРНА ВАТА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Люба Скоробогата, 03.02.2017 - 21:44
Важко не погодитися: чорнота множиться без особливих зусиль, а чистота потребує плекання, ладування...Бур'яни теж,як не виполоти вчасно - дерев'яніють і захоплюють рясно простір. Але які ж плоди тоді?!Вибачте, що рідко заходжу. Дякую за Ваші ключі і струмочки! Валя Савелюк відповів на коментар Люба Скоробогата, 06.02.2017 - 09:40
рада Вас чути, Любонько Ви самі - як струмочок, чи ключик срібноголосий - так я Вас пам"ятаю
Леся Геник, 03.02.2017 - 20:00
/якість залежить від екології думок у людській голові/ - Відчуваю, що й у моїй олові купа тої "чорної вати". Та от біда: тільки візьмешся її звідти випроваджувати, а натомість - стає ще більше... Отака от халепа... Вірш чудовий, п. Валю! Як завжди - на висоті думки і чуття! Валя Савелюк відповів на коментар Леся Геник, 06.02.2017 - 09:37
все в цьому світі бореться за територію харчування - і резеди також болотні думки в наших головах - це влада над нами болотних же егрегорів, які, засмічуючи нам свідомість своїм чорним насінням, перетворюють нас на харчі для себе - чим нас, темноголових, більше, тим сильніші темні над нами хмари... вони не випускають з-під контролю вже захоплених, тому щоб вийти з-під їхнього впливу - потрібні серйозні зусилля, і постійні... зараз висить над нами чорна хмара страху і переживань війни... і крепнуть з кожним днем і кожною новиною кровавою - важко світлу проникати проз таку плотну чорну завісу - аде з нами Бог, Світло тобто і Тепло - Любов...така наша зброя, Лесю я вдячна Вам за гостину і розмову невеселу на разі нашу, дасть Бог - з кращими думками зустрінемося Наталя Хаммоуда, 03.02.2017 - 15:32
Геніально. Варто тільки викинути ватні хащі з голов і все було б добре. Але ж людям не хочеться трішки спромогтися. Тож множать ватні чанарники у власних головах. А далі вже нікуди... Дякую, Валечко за силу вашого слова!
Валя Савелюк відповів на коментар Наталя Хаммоуда, 06.02.2017 - 09:25
дякую, Наталю, у мене самої зараз голова набита жахливими новинами тими, не згірш описаного тут султана резедового - потоки інтернет-новин - як у вигрібній ямі - але вийти з цього помийного середовища ніяк, бо вперто чекаю на кращі новини, власне - на одну, що москальська орда відхлинула і війні кінець - не знаю, чи й дочекаюся такої новини... щодня гинуть там наші люди, щодня... а це чиїсь сини-доньки, батьки, брати, кохані... Люди...
Валя Савелюк відповів на коментар baidarama, 03.02.2017 - 14:40
наберіть у тлумачному словнику слово "клаки" - там є пояснення (при тому - "клака" вже буде мати зовсім інше значення, тому обережно треба дивитися)знаю це слово давно - клаками щось плаває - жабуриння, наприклад, у воді, чи якийсь осад у банці з рідиною - клаптями власне, клоччям ніби baidarama відповів на коментар Валя Савелюк, 03.02.2017 - 18:47
дивився "клака", а тепер і "клаки" побачив. слово дуже скидається на суржикове, як "пасьолок". а наголос де, наприклад, в "клаками"?
Валя Савелюк відповів на коментар baidarama, 03.02.2017 - 18:59
на першому "а" і нічого суржикового в цьому слові нема - клоччя... клаптями - тільки це не зовсім клапті, бо такі це клапті ніби з ниток - та не з ниток, а саме зклоччя, якщо Ви знаєте яке воно, клоччя те - неоформлені, розтягнуті - от як молоко псувалося (не кисло, а саме псувалося) і тоді в ньому теж ніби клаки плавали - не можна сказати клапті клоччя - а саме так, як і казалося в таких випадках - клаки плаваютьВам не до вподоби це слово? я раділа б, що ще й таке у нас появилося - я й зраділа, побачивши його у словнику - отже визнане, а то, без словникової підтримкм Ви оце звинуватили б мене у суржиковатості - і це була б не правда... але нічим було б мені захиститися старе це слово, але ж мова з часом не розвивається а деградує - кожна мова йде від складного до простого (професор Зубов - щоб Ви з цього приводу не сперечалися зі мною, то посилаюся) - то отже - йде від складного до спрощення - вироджується тобто, то чи не слід радіти кожному збереженому слову - думаю, слід і радію baidarama відповів на коментар Валя Савелюк, 03.02.2017 - 20:23
а я не радію? радію, і дякую вам за це слово. покрутив його на язиці – тепер не таке вже й незвичайне
Валя Савелюк відповів на коментар I.Teрен, 03.02.2017 - 14:43
я не знала, що Вас маю запрошувати щоразу - як це робити?.. але рада, що Ви ризикнули зайти, Ігорю, тим паче - бачу, Ви не сприйняли ці мої "самоспостереження" за образу собі, як, виходить, інші "друзі"
|
|
|