Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: @NN@: Ти покликав мене… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Микола Карпець)), 02.05.2017 - 22:12
![]() ![]() @NN@ відповів на коментар Микола Карпець)), 02.05.2017 - 22:16
То трішки професійних роздумів ![]() Дякую, що читаєте ![]() Любов Іванова, 12.03.2017 - 19:45
Повчально, для багатьох.... Вміти попрощатись з минулим дуже не легко, але, якщо читаєш, як хтось зумів - стає легше... ![]() ![]() Наташа Марос, 11.03.2017 - 17:57
![]() ![]() ![]() ![]() http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614925 ![]() Тетяна Луківська, 08.03.2017 - 21:09
Гарно і чуттєво, я підтримую сильну ЛГ, інколи краще поставити крапку хай і непросто ![]() ![]() @NN@ відповів на коментар Тетяна Луківська, 08.03.2017 - 22:33
Вона виросла з тих старих почуттів, хоч було й не легко, а він залишився на тому ж рівні, їй тяжко, але було б ще тяжче, якби він знову оперився і відлетів на кращі спориші, а таке можливо, знаючи його минуле( не потрібно мазохізмом займатися, як каже одна з моїх героїнь) ![]() Зі Весною Вас, Танюшо. ![]() Елена Марс, 05.03.2017 - 06:33
Гарно, щемно... На жаль часта історія, яку вам вдалося так чуттєво оформити... ![]() Nino27, 20.02.2017 - 23:06
...це час в минуле все несе,лиш память зберігає все...І таке вічне запитання "а навіщо?скажи - навіщо?"!!!Гарно,на жаль зі смутком!!! ![]() ![]() ![]()
Іноді, ми ставимо правильні запитання, А ПОТІМ БУВАЄМО НЕПОСЛІДОВНИМИ, та моя героїня знайшла в собі мужність бути послідовною, це не сумно, а мудро
![]() @NN@ відповів на коментар Салтан Николай, 19.02.2017 - 14:54
Так, Ніколя, це правда, ал пам’ятати потрібно, щоб не робити нових помилок ![]() ![]() @NN@ відповів на коментар OlgaSydoruk, 13.02.2017 - 19:19
Дякую, Олю, ![]() ![]() Богданочка, 12.02.2017 - 19:49
Гарний Ваш вірш, Анно. Болючий, щирий. Іноді те, що відбувається, відбувається до кращого. Та тільки з часом ми це усвідомлюємо. ![]() @NN@ відповів на коментар Богданочка, 12.02.2017 - 19:54
цей вірш, мов підсумок вашому - потягся за іншою, а що з цього вийшло, і це доволі часто в нашому житті.Дякую вам, ви виросли в своїх віршах. люблю вас читати ![]() Богданочка відповів на коментар @NN@, 12.02.2017 - 19:58
Дякую, Анно. А Вас дуже давно не було на сайті. Я теж заходила до Вас на сторінку.
@NN@ відповів на коментар Богданочка, 13.02.2017 - 19:15
Буває так, що в угоду чомусь прозаїчному відкидаєш те, що любе, та в кінці-кінців змиритися з цим не можеш і вишукуєш, хоч трішки часу, для того, що до серця ![]() ![]() Денисова Елена, 11.02.2017 - 11:41
Так часто буває. Роки все змінюють. Ми становимося іншими... ![]() Дякую. Гарний вірш, хоча трохи сумний. Ганна Верес, 09.02.2017 - 21:55
Та стекли вже водою роки.Ні, в минуле жодного кроку. Ти покликав мене. Я не прийду Гарний вірш про непросту жіночу долю. Саме такою я уявляю і вас: сильною, гордою, вольовою. Ваша ЛГ не рабиня, а самодостатня жінка, котра у житті буде мати поряд рівного їй партнера, або нікого. Є такий тип жінок. ![]() ![]() ![]() ![]() @NN@ відповів на коментар Ганна Верес, 09.02.2017 - 22:16
Аню, ви мене поставили в кут, ![]() Дякую за коментар ![]() |
|
![]()
|