Не вірте, що можна її полюбити,
Вона - не вродлива, на вдачу – не дуже...
Такі неприємні бувають візити,
Ніколи нікому не скаже: Мій друже!
Сама - нещаслива, розставила сіті
І тягне за руку, веде не туди,
Малює на стінах сумнівні графіті,
А доброго просто від неї не жди.
Шукайте розради від неї у людях,
Малюйте картини хоч маслом, думками,
Не будьте для неї також ви у суддях,
Ідіть собі прямо своїми стежками.
Купайтесь у росах, цілуйтесь з світанком,
Послухайте мову весняних садів,
На зустріч ідіть із малим полустанком,
Знайдіть собі радість від щирих трудів.
Берізці самотній скажіть добре слово,
Питайте ромашку: чи любить, чи ні?
Хай буде віднині в вас все веселково,
Сховайтесь в любові - найкращій броні.
Купайтесь у росах, цілуйтесь з світанком,
Послухайте мову весняних садів,
На зустріч ідіть із малим полустанком,
Знайдіть собі радість від щирих трудів.
Берізці самотній скажіть добре слово,
Питайте ромашку: чи любить, чи ні?
Хай буде віднині в вас все веселково,
Сховайтесь в любові - найкращій броні.
Без коментарів!
Тут "вона" - це самотність, хоча, якби не було назви, то не кожний би здогадався. Але такий прийом, мабуть допустимий і виправданий. У слові "роЗставила" пропущена літера. В останньому рядочку, здається, мало би бути: "Сховайтесь В любові - найкращій броні". Нехай щастить! Якщо зустрінетесь із самотністю, то скоріше скажіть їй "па-па" )))))
Браво,Людочко!!! 
Це-так,Наташо.Дякую. 