Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: РАДОВА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 04.03.2017 - 21:25
від сердечності і душевної краси щире слово, теплом впоєне і вдячністю - красивому і, певно, - щедрому на любов серцю!не марно проводить дні свої під небом той, хто вміє бачити, смакувати життям і дарами його неоціненними: дружбою, приятельством. родичанням, хто так відізветься на життя іншого, на присутність чиюсь у його житті. заздрю тим, кого ви любите, пані Валю, заздрю! (бо я вже майже всіх, що вміли і любили мене, розгубив між зорями...) Валя Савелюк відповів на коментар Касьян Благоєв, 06.03.2017 - 12:16
у світі нашому є багато причин любити... і в нашому також - тому все залежить від потреби внутрішньої кожного як каже Марк Аврелій "...усміхнися в лице смерті і, можливо, вона усміхнеться тобі..."
Валя Савелюк відповів на коментар Валентина Мала, 04.03.2017 - 09:19
дякую Вам у Наталі під ворітьми гарна річка - а тут у мене враження від неї, яке я забрала з собою, полишаючи Радову
Наталя Данилюк, 04.03.2017 - 01:09
Як гарно про Радову нашу срібноголосу! Зворушена... І щаслива споглядати таку красу крізь віконечко Вашої душі! Таким приємним поетичним дарунком Ви мене привітали - радію безмежно! Дякую щиро за все і обіймаю! А ще - передаю вітання від всіх наших і від Радови!
Валя Савелюк відповів на коментар Наталя Данилюк, 04.03.2017 - 09:14
люба Наталочко, цей вірш так - про Радову, але Радова тут лише образ, засіб для висловлення мого бачення Вас, вашого внутрішнього світу і стану: прохолода, спокій, безтурботність (Радова влітку) зовні і "океан" (в тому числі пристрастей))) вглибину (або Радова в пору паводків весняних)...так, тут є щось дотичного до Вашого "Океану що навиворіт"... бачите, я "відображаю" Вас стихією води... і не через те, що Ви за гороскопом - Риби... а тому, що стихія Води(і верби над водою))) виявляє себе через натуру Вашу (у моєму сприйнятті Вашої "натури") ще раз вітаю Вас з днем народження - цей вірш другий за все моє життя, приурочений до дати, до привітання... першим був "Жнива" - шефові на 60-річчя... Ви ж знаєте, я не вмію писати посвят, я вже вам казала якось, і от - радісно дивуюся, що вдруге вдалося отже, це результат наДИхнення будьте щасливою завжди Окрилена, 04.03.2017 - 00:09
Супер Приєднуюся до вітань. Урочисто-сакрально і Сивооко. Кажуть, хочеш пізнати поета - побувай там, де він народився...
Валя Савелюк відповів на коментар Окрилена, 04.03.2017 - 08:54
дякую Вам цікава думка - побувати там, де поет народився, щоб його відчути... не знаю, чи побачив би хто, побувавши в моєму "звичайному" подільському селі те, що там бачила і все життя люблю я... бо я бачила там - деталі, а для такого потрібно мати вдосталь часу на знайомство... одне слово, Ви мене замислили
Окрилена відповів на коментар Валя Савелюк, 04.03.2017 - 15:02
Поезія завжди має коріння і витоки. Це як несвідоме, ніби на цьому не наголошуєш, а воно само по собі витікає. Потік свідомості із не свідомості. Коли побувала в Новоград-Волинському (колись Звягель), де родилася Леся Українка - почала впізнавати ту природу у її віршах. До речі, якраз на початку березня , але два роки тому, коли почали цвісти підсніжники. Щодо присвят - Ваша особлива , бо особливій Людині. Теж писала лише одного разу до річниці народження мами.. Валя Савелюк відповів на коментар Окрилена, 04.03.2017 - 16:01
я погоджуюся з Вами і розумію, що Ви маєте на увазі - і з тим і погоджуюся, просто "приміряла" до себе казане Вами і глянула збоку ніби справа в тому, що я давно знаю, що поетом (чи схильною до поезії особою) мене зробило не місто, а саме моє село - місто, воно прекрасне, але воно спішить у селі ж я навчилася помічати особливе і своє серед усім звичного... красоту істинну у простому, і вчили мене тому хисту - рослини, з якими я дружилася... і зараз найближчим і комфортнішим моїм товариством залишаються рослини дякую Вам і сподіваюся, у Вас не виникло відчуття, ніби я сперечаюся з Вами Окрилена відповів на коментар Валя Савелюк, 06.03.2017 - 00:39
Зовсім ні! Я люблю Ваші думки вслух - прислухаюся до них. Теж родилася у селі - але потім жила у містах. Та смак дитинства нічим не переманити (досі сниться яблуневий сад і вибираю саме ті "спогадні" сорти яблук вони найсолодші). Дякую Вам, пані Валю, за розмову |
|
|