Нічне місто. Густий туман.
Надворі тихо. Іде зима.
Ліхтарі світять, нікого нема.
Йдучи пішки, ти дуже сумна.
Дивовижна краса, легкий подих,
Та страх у твоїх очах,
Твої руки настільки холодні,
Таких рук в світі, більше нема.
І як подує вітерець,
Закрижаніють твої сльози,
Твоє лице тепер не те,
Воно страшне, воно в морозі.
І чи найдеться такий принц,
Який розтопить твої сльози,
Чи буде так як було вже колись,
Чи буде все у тебе добре?!
