Зустрівши сина на важкій страсній дорозі,
Із болем й розпачем стражденний Спас Христос,
Підводиться і вируша в дорогу, несучи хрест
За грішний ввесь, катуючий народ.
І материнське серце з болю й муки,
За сина страсті і за біль розлуки,
Вже ледь витримує і впавши на коліна,
Благально дивиться у сина очі вірно.
І ми загляньмо в очі Спаса нині,
Побачивши в них глибину душі,
Роздумаймо в молитві безупинно
За наші сім"ї й матері стражденні всі.
