На першій сторінці у книзі весни
Малюнки усі чорно-білі.
Клубками із дроту здаються терни
Край лісу. Дуби товстотілі
Спідлоба ще дивляться, віри не ймуть,
Що скоро прикриють голизну
І юні берізки тоді їм дадуть
Хоч років із сорок приблизно.
На сонній ріллі, на дорозі кривій
Сліди від недавньої стужі.
Поник головою сухий деревій
І дивиться в шибку калюжі.
А там, над ярком, ніби дужий атлет,
Присів і готується бігти
Кудись посірілого снігу намет…
Нема ще ні листу, ні цвіту.
Але ненадовго. Ледь сонце вгорі
Прохукує в хмарах щілинку,
Вам безліч покаже весна кольорів.
Та це уже друга сторінка.