***
Ти виростеш і пустиш корінці,
Що я тобі дала. – У них початок.
А далі – квіти і плоди. І Тато-
Мама вже не такі важливі люди ці.
Я знатиму, що в тебе все гаразд.
Що Боженька також про тебе дбає.
З тобою інші і молитва й час.
Вона – все довша. Він - все пробігає.
Вже на усмішці – зморщечок рядки.
Вже, щоб почути, краще промовчати.
Лиш сіяти з маленької руки
Любові зрілі і живі зернята.
Нічого не повторюється. Хай.
Нічого не спинити, не спіймати...
І не навчити. (Сам почнеш ходити).
І сам себе питати,
В якому домі насмачніший чай.
