- Невже нема втоми, матусю,
У ваших стареньких руках?
- Ще хрестик, доню, ще хрестик,
Щоб було в пам'ятку вам.
Так тихо заквів у долонях
Барвінок, що серед саду
У гриви вплітався коням-
Літам її... мому життю.
І кликав за обрій лелека,
Манив манівцем, крилом
Торкав її рук букетом
Квіток польових за селом.
Уся ваша доля матусю,
Усе ваше в праці життя,
Лляне полотно та груша,
Молитва свята й каяття.
У кожному хрестику- слово,
В мережці- ваші пісні...
Вслухаюсь сьогодні знову,
Чи прийдуть мені у сні.
У скриню складаю пам'ять,
Лляні вишивки- молитви...
Лиш спогади, наче камінь,
Думки- в небесах ластівкИ.
Не було втоми, матусю,
У ваших, старечих, руках,
Сьогодні тихо згублюся
У ваших святих вишивках.