Ти хотів мене зустріти,
А може не слід?
Знаєш, я уже бабуся,
А ти певно дід.
Згадую дитинство миле,
Посміхаюсь знов,
Смішна була, але щира,
Дитяча любов.
Пам"ятаю рідну хату
І річку й лозу,
Усе літо ми купались
І в дощ і в грозу.
Спогади дитячі ніжні
В мене про село,
Юність промайнула швидко,
Ніби й не було.
Вже сини повиростали
І онуки є,
Так що, я не нарікаю
На життя своє.
Та чомусь боюсь зустрітись
З поглядом твоїм,
Може тільки жаль чи подив
Я побачу в нім.
Я ж не та дівчина гарна,
Якою була,
Бо свою красу і вроду
Дітям віддала.
Колись були в очах сірих
І вогонь і сталь,
А тепер у них буває
Смуток і печаль.
Вже ні...
