Пелюстка з маку впала в траву,
Тихо сюркоче коник.
Далеко на вúгині хмарку в плаву,
Пестить кульбабака і дзвонить.
Леститься небо до краю землі
Й сонця вуста круглобокі,
Граються в морі хвилі малі
Панує тиша і спокій.
Поміж осоки Рудка* блищить,
Ряску легенько гойдає.
Жайвір піднявся в небесну блакить,
Понад полями світає.
Срібними нитками майстер-павук,
Човники в гавані в'яже.
Тихо колосся вишурхує звук,
Наче застілля княже.
День – як настояний липовий чай,
Червень на зілля багатий.
Ступиш у трави – хоч пісню співай,
Поміж пташині сонати.
Літо багате на щедрі дари,
Осінь комори готує.
Допоки час, то бери і лови
Дні, що природа дарує!
Ключик від щастя – радості мить,
Зріють поля неозорі.
Час на баскому коні вже біжить,
Креше з копит ясні зорі.
А як під вечір день догоря
Кожна стеблинка іскриста.
В небі засвітиться перша зоря,
Наче парча золотиста.
Рудка* - потік, який впадає в річку Прут.
