Ніякої кави... Сьогодні лиш чай з чебрецем
І шоколадка з кунжутом - як бонус до щастя...
Я навпроти сиджу, я милуюсь твоїм лицем
І мрію, щоб ти мене захотів украсти.
Ти навпроти сидиш і пильно дивишся в вічі,
Щось хочеш сказати, але тримаєш інтригу.
Я знаю, таких як ти - не буває двічі
І спрагло читаю тебе, як цікаву книгу.
Ти вивчаєш мене, як експерти коштовну річ -
Придивляєшся, доторкаєшся, щось міркуєш...
І не знаєш, що буду поруч - лише поклич
І де б ти не був,я завжди тебе почую.
... Це затишне кафе просто неба під літніми зорями,
Запах чаю і ти - це якісь невловимі чари.
Це усе не з проста, це початок нової історії,
Що назавжди життям моїм стане уже незабаром.
"Неспроста"
