Троянди сохнуть так же як і я,
А нам ще треба жити, жити!
Коли на пів-дорозі збився шлях,
Головне себе не загубити.
Головне вперед іти, іти,
Не оглядатися, забути все минуле,
Упевнено ступати до мети,
Залишити позаду все похмуре...
Одного разу збилась я з дороги,
Заплуталась, не вірним шляхом йшла,
Коліна збивши об усі пороги
Нарешті знову я себе знайшла!
І рада я, що знову я сміюся,
Очей моїх озерця знов блищать.
Розправлю крила, гордо стрепенуся!
Не буває пізно з початку все почать!!!
28.06.2017р.
Існує поєзія з літературною мовою, а не писанина з балачками. А де ж граматика??????
Я ж не сказала ,що вірш поганий, а тільки натякнула на мовну помилку.