-Ніяких «ні»! Чекає нас таксі.
Бери лиш добрий настрій і завзяття!..
І ось ми вже на піщаній косі
Розводимо із друзями багаття.
Палахкотить , потріскуючи, хмиз.
Вогонь підтверджує свою магічну сутність.
Розносить іскри прохолодний бриз,
Засвідчуючи і свою присутність.
Чумацький Шлях зорить у вишині,
Зіперся місяць на краєчок хмари...
Ми просто неба слухаєм пісні
У супроводі серця і гітари.
Ти притулилась до мого плеча.
В очах твоїх сховалася замрія...
І якось непомітно лине час
В оцій, експромтом створеній, затії.
З корзинки хитро вигляда портвейн.
Пасьянс розкладено із шинки, піци й суші.
У казаночку гріється глінтвейн,
Щоб потім трішки й нам зігріти душу...
Давай наступний виберем маршрут.
Тобі сподобався пікнік, я відчуваю.-
Ти навіть не помітила, що тут
Нема вайфаю.
