До тих писаків я звертаюсь,
Що на межі тисячоліть,
Себе поетами так гордо величають,
Забули ви Шевченків заповіт !
Тарас писав про волю на Вкраїні,
Про незалежність мріяв повсякчас,
Коли ми станемо вовік єдині,
Від Слобожанщини і до Карпат.
Коли ми вільні в вільнім краї,
Щасливо, бо без пана заживем,
Коли нас в світі будуть поважати,
І впізнавати українців в нас..
Ви ж бачити кругом одні красоти,
Немов Вкраїна то суцільний рай,
Ви в людях бачити самі чесноти,
"Святі людці" і "солов'їний гай" !
Так, дуже легко римувати,
Поля й луга, гаї й краї,
Не треба лишень тільки забувати,
І про життя людей на цій землі !
Ви оспівали неньку Україну,
Калину її символ у віках,
Не пишите лише про ту дитину,
Що сиротіє при живих батьках...
Не бачити ви гарних українок,
Що від зневіри, злиднів, в дальній путь,
Прямують на турецький ринок,
Де їх в борделі, тисячами продають !
Не бачити нащадків тих козаків,
Що воювали ляхів і татар,
Тепер же змушених в Європі заробляти,
І продаватись як живий товар !
Не помічаєте як на селі,
Місцеві голови-князьки,
Селян на "панщину" ганяють,
Бо навіть не за копійки,
За обіцянки відробляють.
Не помічаєте як в переходах,
Старенькі наші матері,
Хто жебракує, хто торгує,
Скорботами на сивіїм чолі...
Як можна це не помічати,
І кожну ніч спокійно спати?
Про це не говорити, а волати, -
Потрібно голови вже підіймати!
Якби Тарас підвівся із могили,
І проочитав так званії "вірші",
Він вас прокляв би в ту саму хвилину,
Щоб не було вам місця на землі...
ID:
743143
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 23.07.2017 10:40:12
© дата внесення змiн: 23.07.2017 10:40:12
автор: Oscar
Вкажіть причину вашої скарги
|
