...природа породила мавок та русалок.
А вони – слова... в унісон природі...
Бродила мавка в сніжному саду,
Немов ЙОГО, торішнього, шукала …
Колишній сніг не скрашує ходу –
Говорить в небо
мовою шакала…
То ж не ходи в морозом стиглий сад.
Коли ЙОМУ повідтинала крила…
І не моли – ні лісовий посад
Не допоможе,
ні!.. нове вітрило!
Вогні очей – то змога при життю,
Вві сні, що в смерті, ніц вони не значать:
Дай волю лиш покуті, каяттю –
Для чого зілля?!
Хай серця поплачуть!
Моліться ж
в ту свою останню мить,
Щоб в ніч на місяць жалібно не вити –
Нехай сад сніжно вами відшумить –
В житті без крил
ніч-ч-ого не змінити!
06.08.2017
_________
*Як ремейк твору: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744737
Як завжди ! Вогонь очей – то змога при життю,
Вві сні, що в смерті, ніц вони не значать:
Дай волю лиш покуті, каяттю –
Для чого зілля?! Хай серця поплачуть! Сильно!