Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: yaguarondi: Як постанеш на порозі - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ yaguarondi відповів на коментар Кофеманка, 26.12.2017 - 23:48
А Ви б ще й кавою ніжно напоїли Дякую Вам Кофеманка відповів на коментар yaguarondi, 26.12.2017 - 23:50
Лишу на ранок!))))А то спати не будете))) Тримайте!І гарного настроб вам завтра)) yaguarondi відповів на коментар Кофеманка, 27.12.2017 - 00:32
Ні, ні, не мені, а тому, хто постане на порозі))Я вже )) yaguarondi відповів на коментар Валентина Володина, 16.12.2017 - 00:04
Дякую. Дай, Боже, всім закоханим
yaguarondi відповів на коментар Валентин Довбиш, 08.12.2017 - 21:26
Дякую.Забагато наших хлопців лишились без ніг( Валентин Довбиш відповів на коментар yaguarondi, 11.12.2017 - 09:57
Коли вже той, останній постріл прозвучить,І гострий спокій простір переріже, По розмінованому полю ідучи, Історія нові рядки напише. Чорніше чорного на чорному слова: «Москаль – не брат! А витівка потвори». Хай пам’яті жалюча кропива, Блукаючи по споминах, говорить. Не забувайте, українці, ні на мить Колгоспне рабство і жорстокий голод, Що принесли вам тридцять третьої зими І борщ останній виплеснули в холод. Тисячоліття нове, третє проросло, Брати червоні колір не змінили. Горить під обстрілом донеччини село, Луганщину червоним окропили. По розмінованному полю ідучи, Історія нові рядки напише? Коли вже той останній постріл прозвучить І гострий спокій простір переріже?! yaguarondi відповів на коментар Валентин Довбиш, 12.12.2017 - 23:49
Дякую, красивий вірш, болючий коментар, заплутаний гібридною війною... налякано країна вся тремтить, в чеканні гостроподілу спокою
yaguarondi відповів на коментар Шпаківський Петро, 18.11.2017 - 07:56
І наростають гронами вірші, чимдуж Ми сповнені тактильностями душ yaguarondi відповів на коментар Ганна Верес, 14.09.2017 - 00:16
Дякую Якби тільки все тепло, вся любов повертались додому, не лишались у спраглій донбаській землі yaguarondi відповів на коментар Надія Башинська, 25.08.2017 - 14:01
Наші чоловіки Від Маріуполя до Щастя Під градом мін Взимку при мінус двадцять Влітку при плюс сорок Танцюють аркан Боронять любов – між ненавистю з заходу, зі сходу, з півночі, з півдня yaguarondi відповів на коментар Ігор Рубцов, 14.08.2017 - 12:48
Дякую Жінка – рослина розумна, істота чуттєва, що має потребу у дотиках. Доторкань просить і її шкіра, жартів просить її мозок, цілунків – вуста і прикрас – кожний вигин. Чоловік… Бог дозволив йому бути пігмаліоном – бути причасним до творіння жіночого тіла. Якщо у жінки недосконала якась частина тіла – винен її мужчина, що мало торкався цієї частини тіла, чиї руки мало гладили її саме там, мало робили масажу – ТАМ була недостатнья кількість дотиків, недостатньо любові Якщо жінка недосить скучає за чоловіком - може він не встиг створити того світу, за яким би вона скучала... може у них ще все попереду... Ігор Рубцов відповів на коментар yaguarondi, 28.08.2017 - 08:30
В основному, це так, але є винятки. Особисто для мене мова дотиків - важлива. А от моя краща подруга навпаки не має в тому потреби. Я питав: "Як ти мене терпиш?", бо люблю брати її руку, обнімати, торкатись. Каже: "Я до тебе звикла". От ще мені біда! Промовляєш до неї, а вона "звикла". Та нічого не вдієш, унікальність також треба цінувати.
Ярослав Ячменьов, 12.08.2017 - 22:12
Із такою любов'ю і в пекло йти не лячно, що вже казати про москалів! Гарно!
|
|
|