Ірина Вовк. "ЕПОХА В'ЯНУЧИХ ТРОЯНД" (драма) . Дія І (початок)
Шановні читачі Клубу Поезії, хочу познайомити Вас з історичними посестрами Роксолани - Насті Лісовської, які стали в Османській імперії султаншами. Отож, найважливіше знати, що Роксолана була не одна... А далі читайте драму - вона багата на образи та символи чужини.
КРАЇНА ГІНЕКЕЇВ
(Квіткове сновидіння з часів Османської імперії)
ДРАМАТИЧНА ФЕЄРІЯ У ІІ ВІДМІНАХЗ'ЯВИ СНОВИДІНЬ І ГОЛОСИ З ГАРЕМНОГО САДУ:Пурпурова Троянда Втіхи, Роксолана-Місафір, Рус-Хуррем, дружина Сулеймана Пишного - у хрещеному мирі Настя Лісовська
Біла Троянда Щастя, Гюль-Хуррем-хасекі, дружина Османа ІІ - у хрещеному мирі Настя Повчанська, наречена гетьмана Петра Сагайдачного
Жовта Троянда Розлуки - у хрещеному мирі Маруся Богуславка, героїня ліричного епосу 17 ст.
Жінка в Чорному,Невольнича Душа України - супроводжує з'яви квіткових сновидінь, дає голос сюжетним ремаркам
Жінка з Лелечими Крилами, Волелюбна Душа України - діє мовою знаків у сюжетних ремарках, а голос подає на противагу Жінки в Чорному, інколи їх голоси зливаються
Русалка - з'ява сновидіння, діє мовою знаків у сюжетних ремарках, інколи одягає чужі види і набуває чужих голосів
Ханум-назлі - стара родичка Османа ІІ, що подає голос на противагу Гюль-Хуррем, Білої Троянди Щастя
Гетьман Петро Сагайдачний - статечний чоловік у погідному віці, спочатку у квіті життя, а потім в тенетах смерті
Сулейман Пишний, десятий і знаменний султан Османів, знаменний обширом і могуттю своїх володінь і любов'ю до дружини Роксолани-Місафір
Голос незримого Мустафи, первородного сина Сулеймана Пишного, престолонаслідника
Голос Мудрого Улєма
Голос Кобзаря
Голос Батька Роксолани
Голос Троянди з Фонтану Сліз
Голос Рожевої Троянди Мрії, дружини султана Мустафи ІІ
Багатоголосся і хори Троянд Гаремного Саду, козаків-невольників, що діють у з'явах сновидінь то вольними в Ріднім Краю, то бранцями Чорного Люду
Чорний Люд
***
" - Косо ж моя дівочая,
за кого ти заручена?
- За козаком - засватана,
за турчином - потурчена..."
(З пісні)ВІДМІНА І(У царському городі Стамбулі заходить сонце. В мечеті Ая-Софія давно відмовили правовірні останній п'ятий азан. Затихло все довкола … притаїлося … спить ?.. Люди, рослини … навіть каміння - приготувалися до дивовижної таємниці Ночі та її солодких Сновидінь. У солодких Сновидіннях Ночі спочиває і Царський Палац Султана, і Гаремний Сад поруч нього.
… Від старого високого муру, що сторожить Гаремний Сад, мало-помалу відокремлюються дві загадкові постаті. Це - Жінка в Чорному і Жінка з Лелечими Крилами. Наче невпізнані вартові, вони обходять Гаремний Сад, пильно вдивляючись у сонні обличчя Троянд-Бранок Султана. Котру покроплять водою з кришталевого дзбану, котрій заспівають колискову її рідною мовою, котру приголублять м'яким пташиним крилом …)Голос Жінки в Чорному:
- У затінку гаремної стіни ростуть собі …
Голос Жінки з Лелечими Крилами(підхоплює голос попередньої):
- … цвітуть собі вони …
Голос Жінки в Чорному:
- Ростуть у валунах і по алеях …
Голос Жінки з Лелечими Крилами:
- Цвітуть по кулуарах, в гінекеях - …
Двохголосся Жінки в Чорному та Жінки з Лелечими Крилами:
- … невольні квіти хтивого султана …
Голос Жінки в Чорному:
- Котра, як мід солодка…
Голос Жінки з Лелечими Крилами:
- … друга – пряна …
Голос Жінки в Чорному:
- … котра - з шипами …
Голос Жінки з Лелечими Крилами:
- … а котра – відкрита …
Голос Жінки в Чорному:
- … котра пожадна і несамовита
жадає… ні, не ласки, тільки крові - …
Двохголосся Жінки в Чорному та Жінки з Лелечими Крилами:
- … троянди білі, темно-пурпурові,
троянди жовті, кольору розлуки - …
Голос Жінки в Чорному:
- … стоять смутні, заламуючи руки…
Голос Жінки з Лелечими Крилами:
- … і моляться до сонця, як до Бога…
Двохголосся Жінки в Чорному та Жінки з Лелечими Крилами:
- … і кожна з них по-своєму убога!
Голос Жінки в Чорному:
- Бо кожна з них - сама в коштовній клітці,
дарма, що та в чадрі, а та - в намітці,
та їм удвох здригатися від трему
при таємничих шорохах гарему…
Голос Жінки з Лелечими Крилами:
- … бо кожна з них, як невигойна рана
на тілі Мустафи, чи Сулеймана…
Голос Жінки в Чорному:
- … бо кожна з них до пестощів охоча…
Двохголосся Жінки в Чорному та Жінки з Лелечими Крилами:
- … така вже, бачте, доленька жіноча!
Голос Жінки в Чорному:
- Та не на те їм Доля вроду дала,
щоб кожна до схід сонця опадала…
Голос Жінки з Лелечими Крилами:
- Та не на те земля їх породила,
щоб ласка Божа ними погордила…
Голос Жінки в Чорному:
- Та не на те їх виплекала мати,
щоби по них і рясту не топтати…
Голос Жінки з Лелечими Крилами:
- Топчу, топчу ряст… ряст…
Бог здоров'я дасть… дасть…
Дай, Біг, діждати -
і на той рік топтати!
Голос Жінки в Чорному:
- … Заходить сонце в городі Стамбулі.
Заснув гарем. Троянди теж - поснулі.
Із моря місяць стишено виходить -
одна троянда голову підводить …
Голос Троянди Пурпурової(яка згодом назоветься більш окреслено)
- В Рогатині на зарінку
там татари вкрали дівку.
Вкрали дівку молоденьку -
карооку, чорнявеньку *1.
Повезли ї' в Туреччину,
султанові до гарему.
У Стамбулі люди злії,
а в Настусі серце мліє.
Там Настуся руки зносить,
у султана смерті просить.
Не плач, дівча, - це негоже! -
султан тобі допоможе …
"Ой султане, султаноньку,
пожалій мя молоденьку …"
У султана буде жінка
з Рогатина - українка!" *2
Голос Жінки в Чорному:
- Цвіт України в затінку осман.
Султанша Росса, перша з роксолан.
На ложі царськім випестить гарем
"Троянду Втіхи", пишну "Рус-Хуррем". *3
"Хуррем-султан" - від Пешту аж до Нілу …
Голос Жінки з Лелечими Крилами:
- А що з собою забереш в могилу?
(Життя біжить … Піастри *4 з бодні - теж)…
Голос Жінки в Чорному:
- Пуста казна у "Замку на Сім веж" *5.
Розбрат і смута в череві осман.
Помре у стін Сиготу Сулейман *6.
Чужої віри вітроногий птах -
твоя єдина доня Мигр-у-Маг *7,
що в клітку упіймав Рустем-паша *8,
(слов'янське сім'я … продана душа …)
Голос Жінки з Лелечими Крилами:
- Розплати меч зависне, наче грім,
в палатах сяде п'яний син Селім *9 -
і світ чужий зиркне на тебе скоса …
Голос Жінки в Чорному:
- мовляв, була в султана жінка-росса …
Двохголосся Жінки в Чорному та Жінки з Лелечими Крилами:
- лукава жінка з племенів гяурів!.. *10
Голос Жінки в Чорному:
- Троянди в'януть, сохнуть серед мурів.
Лиш хвиля тіло каменю лоскоче,
і може щось сказати - і не хоче.
(Постаті Жінок несподівано тануть у місячному рельєфі Гаремного Саду).
ПРИМІТКИ
1 Маєм приклад фольклорної інтерпретації портрету "Роксолани" – Насті Лісовської. У літературних джерелах і художніх творах, зокрема, О.Назарука і П.Загребельного, Настя вимальовується світловолосою з голубими очима.
2 « Думу про Роксолану» записала Любов Клопотовська, солістка Івано-Франківської філармонії.
3 Росса, Роксолана, Рус-Хуррем, Хуррем-султан – українська бранка, попівна з горішньо-дністрянського Поділля, а саме з Рогатина, турецька цариця, дружина султана Сулеймана Пишного (р.с. 1520-1566), + 1558. "Рус-Хуррем" – турецьке сполучення двох імен "русинка – Хуррем". "Хуррем", себто "радісна", "Радісна султанша".
4 Піастри – назва грошей у тогочасній турецькій державі.
5 Замок "Йеді-куле" в околицях Царгорода, де містилася султанська скарбниця.
"Замок на Сім веж" перебудований у 1457 р. Мехеммедом ІІ . Завойовником з давньовізантійського Пентапірґія. А.Кримський пише: "І великі-ж чуда оповідалися за той славетний замок! Коли з семерох веж виключати дві, де містився арсенал та державний архів, то кожна инша вежа містила в собі спеціяльний сорт скарбів: у І-ій – золоті монети, в ІІ-ій монети срібні, в ІІІ-ій ювелірні речі, в IV-ій цінне старе добро, в V-ій старовинні монети й антикварні речі... Всі ті монети й самоцвіти стояли в великих бочках, чи боднях".
6 5 вересня 1566 р. під Сиготом у віці 72-ох років помер Сулейман Пишний.
7 Мигр-у-Маг – "Місячне Світло", данина зороастризму, дуже поширеному на Сході.
8 Великий візир Сулеймана, Рустем-паша, найвищий урядовець турецької держави, носій турецької печатки (1544-1561), слов'янин, сербо-хорват зроду, зять Роксолани, лукавець та інтриган.
9 Селім ІІ Мест, себто "п'яний" (р.с. 1566-1574), лютий деспот, виродок-алкоголік. Помер з надмірного пияцтва і уживання життя, залишивши 10-еро синів.
10 Ґяур – іновірець, неправовірний, (так принизливо називали мусульмани християн).
(За виданням: Ірина Вовк."Епоха В'янучих троянд" (драма). - Львів:Сполом,2014)
Вражає!!! ось, довідалась, Іринкео, що ти 4 роки вивчала "Історію Туреччини", а вже потім розпочала писати драму.. Ти дуже наполеглива, розумна, талановита, майстерна... Усіх гараздів тобі, дорога Іринко!
Як цікаво! Нещодавно перечитав вже дорослим розумом "Рокслану" Павла Загребельного і от тут зустрічаю вашу п'єсу таку цікаву, оригінальну. Дійсно, чомусь в нас пам'ятаютьлише Роксолану, але ж вона дійсно не одна. Це так прекрасно, що ви у вашій творчості звернулися до цієї теми, та ще так цікаво, оригінально.
Гарний твiр, Сiроманко. Дуже цiкава, пiзнавальна iсторiя. Дiйсно, у Настi Лiсовськоi ще життя бiльш-менш вдало склалося, а у багатьох дiвчат, захоплених татарами у полон, долi були, на жаль, досить трагiчними.
Тiльки от у вас у одному з рядкiв - "вiд Пешту аж до Нiлу". Так, а столицею Угорщини, Угорського королiвства у тi часи було мiсто Буда, палац угорського короля саме у цьому мiстi був. I коли Угорщина була захоплена турками-османами, то на ii територiю вони зробили провiнцiю - Будайський вiлайет або ще називали ейялет з центром у мiстi Буда. А мiсто Пешт тодi було провiнцiйним мiстом, невеличким мiстечком. Це у 19 столiттi, коли цi землi були вже давно австрiйцями захопленi, то цi два мiста об'еднали i назвали нинiшньою назвою - Будапешт. Може вам цей рядок трохи змiнити - "Хуррем-султан" - вiд Буди аж до Нiлу.
Та читала ж, звичайно, і Загребельного, й інші інтерпретації, але сумнівно, щоб жінка-рабиня, хай потім навіть дружина Сулеймана пишного, могла бути безтурботно щасливою серед чужих , ворожих до неї людей, будучи змушеною боротися за владу .. Трималася, так, вдавала веселу, була колись і веселою, але безхмарного щастя вона не мала
...на мою думку, вижити в умовах рабства могли не всі, проте у Роксолани була підступна вдача сильної особистості, яка не гнушалася навіть підлими методами боротьби а щодо веселості - що ми можемо знати - може це вроджена здатність життєрадісності!
...потратила на вивчення "Історії Туреччини" Агатангела Кримського чотири роки - а цю п'єсу писала дуже-е давно з превеликим творчим піднесенням))) 
Дуже цiкава, пiзнавальна iсторiя. Дiйсно, у Настi Лiсовськоi ще життя бiльш-менш вдало склалося, а у багатьох дiвчат, захоплених татарами у полон, долi були, на жаль, досить трагiчними.
...так у Кримського, це з його "Історії Туреччини" 
Долі жінок - символи долі України. І Україна, наче бранка-Роксолана, принижена, пригноблена, сумна 
Трималася, так, вдавала веселу, була колись і веселою, але безхмарного щастя вона не мала
