Завжди відчувати себе на стиці двух потоків.
Завжди бути посередині. Розуміти і "лівих" і "правих". Бути скрізь, і не бути ніде. Я, наче, ота відьма, що живе на краю Землі, на краю Океану.
.
Слова лізуть назовні. З болем, емоцією. Кожне несев собі глибокий підтекст. Від якого часто голки поколюють хребет, деруть горло, шлунок. Кожне слово рветься на волю. Хоче бути почуте, прочитане, прожите.
.
А ти мовчиш. Стримуєш. Терпиш. ..... ти і "ліва" і права". Мовчиш. Ти скрізь. Усюди і ніде.