Я бачила важких людей,
не в тому сенсі, що ви вже подумали:
в яких думки чорниші від ночей
і п`ють з колодязя де плюнули...
Я слухала гірких людей,
таких гірких, що зводить челюсті,
що спустять на тебе усіх коней
і рану ще посиплють перчиком.
Ненавиджу брудних людей,
що луплять шкіру з милих котиків.
Я бачила як ті же нелюди
гріхи записують в блокнотика.
Траплялися й токсичні люди,
що травлять душу ціанідом
і так залиють серце брудом
Воно біднесеньке поблідло.
Боже, як важко,
як з цим змиритися?
як не втопитись і прямо плисти?
Боже, прошу:
Не дай помилитися!
не менЕ,
а ДИТИНУ
МОЮ
ЗАХИСТИ!