Обривки думок Пацьорки
(або одним рядком)
Сльоза – то тихий зойк душі, який словами вам не передати.
Образити людину сильну неможливо, та засмутити можна і її.
Ми говоримо різними мовами, хоч слова і лунають одні.
Щоб настрій вам не зіпсувати остаточно, я краще красномовно промовчу.
За зроблене добро якщо подяки ти чекаєш, то радше ним торгуєш у кредит.
На мові хто чужинській розмовляє повсякденно – тварюка то велика, так і знай.
Болить душа за рід і Україну, та тільки в тих, у кого вона є.
В кого скрута з головою – той махає булавою.
Козаків, як кізяків, в стайні розвелося.
Похвально правду в вічі говорити, біда лиш – в кожного вона своя.
З лиця, говорять нам, води не пити, бо оцту вистачає зазвичай.
Украсти – злочин, більше красти – бізнес, а грабувати – то політика уже.
Немає в жоднім місці більше яду, ніж в дружньому жіночім колективі.
Тверезим поглядом окинеш нашу дійсність й відразу розумієш – треба випить.
Примітивізмом віє у коханні, коли до сексу зводиться в нім все.
Кому потрібен той „безвіз“, коли зарплата з гулькин ніс?
Я думку про велике поділяю – з гармати по стерв’ятниках стріляю…
Ти така крилата, бо зросла в Карпатах.
Не зайво б лупонуть кефіру – тріщить башка після ефіру.
Душа болить і серце плаче, бо дістає життя собаче.
Якби я менше критиків тих слухав, то може б путнє щось і написав.
Як твори з-під пера такі пускати – коровам краще вже крутить хвости.
Він працював натхненно так і плідно, що не завжди витримувало ложе.
Ерзац-інтелігенцію в наш час чомусь елітою частіш все називають.
Поки із гнидами ми власними не скінчим – московські воші нам не по зубах.
Вже скоро, „брате“, прийде розплата за спалені будинки й хати.
Прекрасні незнайомки до тих пір, поки не познайомились ви з ними.
В людину праця мавп перетворила, та дехто не піддався й до сих пір.
Нині злодій у законі на державнім сидить троні.
Згоріла не одна свіча від заповітів Ілліча.
В ногах, казали, правди не буває, а зараз взагалі її немає.
Затриматися краще на годину, аніж спізнитись на усе життя.
Не помиляється лиш той, хто ніц не робить, а хто працює – завжди є що поправлять.
Якби ми обирали так, як треба, то може й не прийшлось би виживати.
Хай краще вже ніякої не буде сім’ї, аніж абияка.
Якщо не раб чужою мовою говорить – велика то падлюка зазвичай.
Неважні твори – то звичайний плагіат на нашу мелодійну рідну мову.
Все більше фізику останнім часом я люблю – її закони не порушити й за гроші.
За що зачепитись душі одинокій? Хіба що за тільки таку ж…
Гучний полинув дріб дощу і вітру свист – то на поріг уже ступає падолист.
Держави коштами усе, що називають посадовці, – то гроші наші, платників податків.
Релігія – отрута для людини, а віра – то вже життєдайний трунок.
Вона була така красива, немовби атомна війна.
Настала врешті-решт стабільність – підряд вже кілька років у багні.
Як люди створені по образу Творця, то чом гидоти так багато в цьому світі?
Як треба не любити Україну, російською щоб навіть в Раді виступати?!
Лиш підкоривши вповні свій язик, можливо мріяти вже про якусь там досконалість.
Щасливою людиною вважатись може лиш той, життя хто любить у всіх численних проявах його.
Хам, зазвичай, найбільше скаженіє, коли й інтелігент повівся так, як він.
В наш час ніщо людині так не допоможе, як скромність, вчасно здана у ломбард.
Хто у яку професію влюбився, той відповідно з неї і живе.
Найбільша розкіш в сірому житті – це з мудрим чоловіком спілкування.
Переконатися хотів би особисто, що не у грошах щастя, за життя.
Простити зраду певної особи не означає їй і далі довіряти.
В наш час особи, що уміють жити, сидять на шиї у людей, які працюють.
Прості слова хоча й не дуже гарні, та ставлять все відразу на місця.
Не гинуть нації відразу й водночас, їх поступово позбавляють мови.
Висококваліфікований екстрасенс нетрадиційної орієнтації за помірну плату знімає вінець безшлюбності з осіб жіночої статі на відстані – подумки.
Самим масштабним фантастичним твором в Росії є історія цієї держави.
Особа, що вчинила підлий злочин, людиною не може називатись, допоки у смиреннім покаянні ділами не спокутає свій гріх.
Не сумнівайтесь – у хвилину скрути вас зрадить першим той, хто це робив раніш.
Не може бути апріорі те законним, що незаконним зроблено шляхом.
Самодостатня і забезпечена людина йде у владу за славою і ще більшими статками.
Збільшення статків людини прямопропорційно знижує її ступінь патріотизму.
Почуття голоду і патріотизму – рідні брати.
Голод підсилює патріотизм людини, а ситість – навпаки.
Бажання виглядати кращим, ніж є насправді, не робить людину кращою по суті.
Бажання виглядати кращим, ніж є насправді, притаманне навіть лінивим.
Ефективність влади залежить від її вмотивованості у наслідках своєї роботи і ступеню контролю за нею збоку народу.
Ефективність контролю народу за владою залежить від рівня вмотивованості широкого загалу у наслідках роботи цієї влади, а також своєї освіченості і згуртованості.
Достатній рівень освіченості народу дає йому можливість усвідомити необхідність пошуків та встановлення механізму ефективного контролю за владою, оскільки, в разі відсутності такого механізму, навіть найкраща влада не утримується від спокуси поступово змінювати баланс прав та обов’язків між собою та народом на свою користь.
Суть держави полягає в певному обмеженні прав окремої особистості в інтересах всього суспільства, тобто це тривіальний апарат пригнічення прав і свобод людини, а ступінь цього гніту залежить від балансу правого та фактичного статусів між особою та владою.
Природа держави залежить від збалансованості прав і обов’язків між нею та кожною окремою особою, а також народом в цілому.
Спроби схуднути завдяки зменшенню частоти вживання їжі інколи приводять до протилежних наслідків через збільшення об’єму споживання продуктів.
Бути джерелом влади і мати реальну владу – в Україні зовсім різні поняття.
Піком знущанням над поняттями „Верховенство закону“ і „Правова держава“ є прийняття законів із застосуванням кнопкодавства.
Істота з мозком – це ще далеко не людина, а людина без мозку – це завжди істота.
Ох, як уже дістали ці вальцмани, гройсмани, капітельмани та інші януковичі!..
Хто ревнощів не звідав у житті, той в дійсності все ж не пізнав любові!
В собі хто ревнощі приборкати не зміг, той втратити любов назавжди може.
Хто ревнощі у собі поборов, кохання той утратив вже назавжди.
Чий розум ревнощі спромігся підкорити, найщасливішим той у світі став!
Як любить хтось і каже – не ревную, той лицемір великий, зазвичай!
Мелодії кохання не згасають у тих, хто свято вірує в Любов!
Прийшли часи гурманам визначатись, корисне хочуть їсти чи смачне.
Не складно менеджером славитись успішним, коли ресурс держави під рукою.
Хтось зустрічав в цілому світі ситуацію, щоб президент країни, головнокомандувач армії, продавав своїм підлеглим за, м’яко кажучи, дуже немалі гроші озброєння, виготовлене на своїх підприємствах?!. Доки це буде існувати – війна скінчитись просто не зможе!
ID:
753234
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 01.10.2017 20:10:27
© дата внесення змiн: 16.12.2017 09:33:26
автор: Олександр Мачула
Вкажіть причину вашої скарги
|