Твоя квітнева ніч загоїть рани
І подарунком скріпить дві душі
Печаль нас двох лікує та карає
Неспокоєм ми мучимось в собі...
Блукаєм днем, немов ми - тільки люди
Яким немає діла до біди
Твої слова - моя легка простуда,
І тільки вічність криється в тіні...
Пробач... я так тебе недолюбила
Стримала руку, мов права нема
Я не торкнулась посмішки твоєї
Немов я була зовсім й не твоя...
Розбила сонце, що було над нами
І долю прив'язала до шнурка
Я не змогла забути лиш світанок
В квітневу ніч з холодного вікна...
