Я читала твою книгу,
у якій ти про кохання писав.
Мені не вистачило сили
про своє кохання тобі сказати.
Я обнімала твою книгу,
з нею лягала спати,
ти прийшов у сні, обняв ніжно,
та будильник рано забринів злісно.
Я читала твою книгу,
у якій вірші вивчала,
незчулася, як у тебе закохалась,
цьому коханню я зразу здалась.
Я обнімала твою книгу,
і серце моє мліло.
Тоді уже я зрозуміла,
що про тебе тільки мрію.
Я читала твою книгу,
згадуючи твою посмішку,
від якої хочу завжди радіти,
неначе квітка, біля тебе цвісти.
Я обнімала твою книгу,
але дуже хотіла обнімати тебе...
22.02.2017