День такий
Який непомітно пролітає повз тебе
Висковзає з найміцніших рук
Як літак, що ніжно пестить небо
І волочить за собою тільки звук
Ніч така
Якої ти зовсім не контролюєш
Вона приходить до тебе задумливо, тихо
Ти можеш лише сказати, що колись таки її полюбиш
Або не сказати нічого
Щоб не накликати лиха
Ранок такий
Яким ти хочеш бачити його уві сні
Божевільно щедрий, божевільно живий
Як вишневі сади навесні
Як намистини
із дитячих мрій
Вечір такий
Який приходить в порожню квартиру
Коли гості розійшлися по домівках
Коли говорить лиш подих
німими вустами сатири
Як вінтажне кіно на пошарпаних кіноплівках
