Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: уляна задарма: храм - ВІРШ

logo
уляна задарма: храм - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

храм

...храм був прекрасним. Янголи і різноманітні Небожителі на стінах - як годиться - вродливі і печальні, звуки піснеспівів лункі і урочисті... Золото мерехтіло, химерні тіні од вітражів тремтіли... Пахло раєм. І трохи - дорогими парфумами, бо поряд стояла пишна панна на високих підборах. Трішки далі - поважний чоловік в кросівках, бабусечка з фіолетовим благеньким пір'ячком у три волосинки під напівпрозорою хустинкою, а далі - тітка в червоному... Дядько в чорному... Коляска з немовлям... Немовляткова матінка з айфоном... Китаєць-турист з відеокамерою... Літня пара з молитовником... Вусатий велетень з явними ознаками судомних мук агонізуючої совісті... Дівчатка-підлітки з відбитками перших гріховних думок на зіпсованих хіба невеличким пірсінгом душах... Стоп! - скаже хтось набожний і строгий. 
- Невже Вас не вчили як поводитися в храмі?!!Думайте про вічне, а не людей розглядайте!
Безумовно праві... Та вчили-вчили... Але що поробиш? - в пеклі мені палати в будь-якому випадку - то лише питання часу)... Люди ж - як не вельми вдала проекція Господа в матеріальному світі - вони нереально цікаві в усіх своїх проявах. Очей не відвести... Тим паче в одному з найдавніших і найдивніших дійств - в аудієнціях з Богом.
Тільки от холодно тут... Чому так холодно мені тут?
...Цікаво - яка температура в раю твоєму, Господи?
Богослужіння почалося. Поважний і повновидий отець у чорному з золотом знав свою роль - і бездоганно її виконував. Золоті слова вилітали з його тренованого артикуляційного апарату як бульбашки ідеальної форми. Бульбашки ідеальної форми претендували на звання зерен істини, втім... ЦИТЬ! - знову сказав у мені хтось правильний і набожний, склавши долоні - як і годиться - човником. 
...дві дівчинки-близнючки - однаковісінькі з вигляду - терпляче чекали. Модні курточки і мереживні колготки на товстих розгодованих ногах... Одна приховала у роті жуйку і намагалася жувати її якомога непомітніше... Друга то виймала, то запихала назад до кишеньки гарнесенького дитячого молитовничка, обліпленого як мухами, наклейками з янголиками... " - Отець Небесний..." - кружляли золоті слова- бульбашки понад вівцями божими... А справді, так схожі на батька... - майнуло в моїй крихітній голові, що ніяк не могла вмістити жодної бульки... Батько близнючок стояв поруч - високий, прикрашений пивним черевцем і поглядав вдоволено на таких нарядних, чемних і вгодованих своїх личинок... Тьху! - донечок... Справді, схожі на двох білотілих личинок... А он і матінка їхня - вслухається в " Смертю смерть подолав..." - така ж ладна і опецькувата. Раз у раз строго поглядала на своїх личинок і длубалася непомітно у нігтиках - гостреньких, схожих на пазурики якоїсь сороконіжки - свіженький гель-лак чомусь в одному місці злущився... От халепа - а воно ж немало коштує! 
Раптом... Лелечко... Що це?
...через натовп вірян сунув... Гігантський Жук-Гнойовик... Він непоспіхом котив перед собою добрячу кулю гною... Усі чемно розступалися, більшість діставала з кишень, з-під хітинових панцирів і складок лускатої шкіри,свої невеличкі кульки гною і ліпили до загальної кулі... куля збільшувалася... Ось і дві близнючки-личинки за командою свого вусатого тата приклеїли й свої заздалегідь приготовані шматочки... Лунали піснеспіви... Тільки десь там - високо під банею - до звичних янгольських нот домішувалося якесь похрустування... По шкірі побіг морозець... Холод ставав нестерпним... Богослужіння тривало... Але діялося щось дивне: вродливі і печальні обличчя святих на стінах та іконах чомусь перекосилися від огиди, намальована печальна сяюча жінка у синьому підняла свого малюка якнайвище, усі зображені янголи та голуби скупчилися високо коло вікон... І навіть скульптура з відбитою рукою вцілілою кінцівкою старанно підняла край свого гіпсового вбрання повище... 
Панотець - величезний і товстий павук, на черевці якого бовтався і золотів величезний хрест, симетрично підіймав чотири з восьми волохатих лапок догори... " Прийдіть, поклонімося..." - тягнув він і крихітні сороконіжки припадали коло решти його лапок... а він снував павутину, накидаючи довгі липкі нитки на лупаті голови, що тремтіли вусиками і мандибулами
...холод і страх розливався десь з-під ребер по всіх куточках... 
Храм кишів велетенськими комахами - шарудів, потріскував... Вони клацали, звивалися, діставали і ховали крильця...
..." помилуй, Господи" - тягнув Павук-Хрестовик, одним з шести очей оцінюючи велику купу гною, яку й далі катав по храму Жук-Гнойовик - наліпивши на неї табличку " На благі діла"
...У віконця храму заглянуло сонце. І десь там - у сяєві віконної рами -раптом промайнуло чиєсь гігантське прекрасне обличчя. На обличчі була захисна маска.
Господь ще раз глянув крізь збільшуване скло у отвір.
- Кумедні які...
торкнувся ледь теплого обігрівача, похитав головою. Зняв маску. Вимкнув світло. І вийшов з лабораторії.

ID:  759905
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 11.11.2017 16:43:21
© дата внесення змiн: 11.11.2017 16:43:21
автор: уляна задарма

Мені подобається 8 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Lana P.
Прочитаний усіма відвідувачами (597)
В тому числі авторами сайту (36) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Мудро, дотепно і взагалі дуже сподобалось.
 
уляна задарма відповів на коментар Світлана Ткаченко, 17.11.2017 - 15:46
Комашково...
Дяк flo06
 
Lana P., 15.11.2017 - 06:58
Читала із великим захопленням. Вражаюче! Так проникливо і образно!12:
 
уляна задарма відповів на коментар Lana P., 15.11.2017 - 11:47
Дякую give_rose
 
Уляночко, Ваше око художника бачить саме характерне в кожному з персонажів. Майстерно. Вразили. 12 12 12 give_rose
 
уляна задарма відповів на коментар Світлана Моренець, 15.11.2017 - 11:47
Дякую Вам give_rose
 
Віктор Ох, 12.11.2017 - 15:46
Так-так, майстерно! Справді, український Пєлєвін! 12
 
уляна задарма відповів на коментар Віктор Ох, 15.11.2017 - 11:47
Щиро вдячна smile
 
гостя, 11.11.2017 - 19:13
кумедні..... girl_sigh 17 flo36
 
уляна задарма відповів на коментар гостя, 15.11.2017 - 11:48
Ще й які... дякую give_rose
 
Фотиния, 11.11.2017 - 17:52
Эксперимент, однако... В духе Пелевина ("Из жизни насекомых") и Кафки wink give_rose
 
уляна задарма відповів на коментар Фотиния, 15.11.2017 - 11:48
smile дякую flo06
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: