Вона обрала шлях, іти дорогою складною й дооовжелезною..
.цікаво, що була щаслива з того, хоч
у тісноті простору твого,
часом, у закутку від всіх, бажала більшого
й не рідко, на ризик шла, але,
без розуму не до кінця.
траплялась як перешкода-палиця на крок ставала.
Є що втрачать? Таке бува.
Та важкості в собі передувала іншим закликом
та не з душі, а розрахунку.
Вгадай а чи збагни...життя таке яким малюєєм ми)
.. І без кохання - нікуди
і справи рідної що душу окриля.
Тааа, де ж та справа, що в серці підійма надію й щастя
а не насторогу....
де благородний щем?,
не як принцеси на горошині - а лицаря, що сам себе пізнав...
Що має щастя взагалі для тебе....