Цієї ночі, кажуть, зійде повний Місяць,
Та не такий, як завжди - трохи більший,
Світитиме сильніше, ніж звичайно,
Чому так станеться ми знаємо - не тайна.
Та нам хотілося б, щоб це була загадка,
І щоб не виглядало все так гладко,
Щоби пояснень було, хоч би кілька,
Щоби на ранок нас чекала добра звістка.
Так хочеться повірити у диво,
Що в мирі жити можемо, щасливо,
Учитись, працювати і любити,
Дітей ростити і добро творити.
А замість того в світі не закінчуються війни,
Бо в когось апетити непомірні,
Не розуміють ті "боги" - їм треба,
Чотири дошки і землі два метри.