Сонце уже за обрій зайшло,
Сходить на небі вечірня зоря,
Виглядаю я милий тебе,
А тебе усе нема і нема.
На зустріч тобі, мабуть, піду ,
Бо стежини ти добре не знаєш.
В густому лісі тебе я знайду,
Не дай Бог ти там заблукаєш...
Густий сніг з неба іде та й іде,
Покривалом усе накриває,
Не видно стежини уже ніде,
Яка поміж смерек петляє...
А зорі сміються на небі,
І місяць із-за хмар виглядає.
Сяйвом виблискують по землі,
Де дівчина стежину шукає.