До тебе прийшла вона у сні.
Протягнула до тебе свої руки.
В тиші рахувала дні,
Коли серце заспіває радісні звуки.
В прекрасному вальсі з тобою кружляла.
Як сніжинка, була тендітна й легка.
Не торкаючись землі з тобою танцювала.
А посмішка її весела і дзвінка.
Своєю зовнішністю, вона чарувала.
Такою холодною й тендітною була її рука.
Лише одним поглядом вона зігрівала,
А стать була тоненька і крихка.
Незабудеш її холодний поцілунок
І в то й же час палкі вуста.
Це для тебе зимовий подарунок.
Для неї в щасті істина проста.
Білим снігом землю вона зігрівала.
А на ставках льодом малювала.
Зимою сніжинками вона чаклувала,
А весною глибоким сном засипала.
З тобою так гарно вона танцювала.
Та й прекрасна вона недарма.
Навіки в себе тебе закохала
Прекрасна фея Зима.
Ти не знав, що вона відчувала.
То весела, то знову сумна.
З тобою радісно так кружляла,
А потім холодною стала вона.
Відпустила руки…
Відступила на декілька кроків.
Знову надягла холодну маску.
Подарувавши вальсу пару уроків,
Розтала в заметілі, завершивши казку.
Розплющив очі. Закінчилась казка.
Сидиш і рахуєш ти дні.
До того коли зірветься її холодна маска
І знову вона прийде до тебе у сні.