я ваш сусід. привіт. я респектабельний ззовні,
а під сподом я справжня нереспектабельна жаба.
скільки жахливих нещасть впало на вашу голову
там в кінці вулиці! не знаєте? згадайте,
а я живу отам неподалік, в кінці вашої вулиці.
я розробляю методологію вигнання вас з вашого раю,
де стрижуться газони й чиститься
ваш незрівнянний басейн.
я саджаю розбиті пляшки на ваших зразкових клумбах,
я ламаю та краду ваші граблі й лопати,
а живу я тут зовсім поруч: в кінці
вашої – нашої – тихомирно спокійної вулиці.
щодня я – реальний маєтний джентльмен,
я недорого маю справу з властивостями –
цінними й ще ціннішими – вашої мости власности.
ну, а в сутінках я вдосконалюю вельми огидну практику,
що її ви й самі визнали б непристойною.
то я розробив такий реверс у водогінній системі,
що вас підкидає високо, коли вмощуєтеся на троні;
ще запроваджу багато: безліч паскудних капостей,
щоб ви почувалися так, як вигнанець, у себе вдома.
ну, а живу я тут недалеко від вас:
у ганебнім кінці вашої славної вулиці.
я постачав вам всілякі бридкі створіння
і для вітальні, і для їдальні, й для спальні;
я вкидав вам всі ті нечистоти уночі до поштової скриньки;
ну, а дохлі коти, і щури, і всілякі подібні дрібнички,
як на мене, не можуть впливати на такий апетит, як ваш.
не розчаруйте ж мене, бо на вас, на останню інстанцію,
покладаю своє недвозначне ясне сподівання:
продасте цю брудну, неліквідну, гнилу нерухомість,
і ракетою вийдете на високий життєвий рівень;
ви побачите: вам буде добре схаменутися десь далеко.
я живу тут в кінці – звертайтеся – вашої тихої вулиці
за твором: down at the end of your road, jethro tull